Сучасний світ переживає фундаментальну трансформацію енергетичного сектору. Перехід до відновлюваних джерел енергії став не просто екологічним трендом, а стратегічним імперативом державної політики багатьох країн. Цей процес обумовлений як глобальними кліматичними викликами, так і прагненням держав посилити свою енергетичну безпеку та незалежність.

Україна, рухаючись у фарватері глобальних тенденцій, демонструє серйозні наміри щодо розвитку “зеленої” енергетики. Нещодавнє затвердження урядом Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 року стало важливим кроком у цьому напрямку. План передбачає амбітну мету – довести частку відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні до 27%. Це завдання виглядає особливо значущим з огляду на поточні виклики, з якими стикається українська енергетична система в умовах війни.

Аналізуючи міжнародний досвід, варто відзначити комплексний підхід Європейського Союзу до стимулювання розвитку відновлюваної енергетики. Програма European Green Deal стала каталізатором масштабних змін у енергетичному секторі ЄС. Європейський досвід демонструє, що успішна політика у сфері “зеленої” енергетики базується на поєднанні економічних стимулів, регуляторних механізмів та послідовної державної підтримки інновацій.
Особливої уваги заслуговує досвід Німеччини, де політика Energiewende (постійний перехід Німеччини до низьковуглецевого, екологічно безпечного, надійного та доступного енергопостачання. Нова система має намір значною мірою покладатися на відновлювані джерела енергії (зокрема, вітрову, фотоелектричну та гідроелектроенергію), енергоефективність та управління попитом на енергію. енергію. призвела до справжньої революції в енергетичному секторі). Запроваджена система гарантованих “зелених” тарифів, пільгового кредитування та підтримки енергетичних кооперативів створила потужний імпульс для розвитку відновлюваної енергетики. Цей досвід особливо актуальний для України, яка зараз впроваджує систему “зелених” аукціонів та шукає ефективні механізми залучення інвестицій у галузь.

Китай, попри свою традиційну залежність від викопного палива, став світовим лідером за обсягами інвестицій у відновлювану енергетику. Масштабні державні програми підтримки виробників обладнання для сонячної та вітрової енергетики дозволили країні не лише розвинути власні генеруючі потужності, але й стати провідним експортером відповідних технологій.
Українська модель стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, що формується сьогодні, враховує кращі світові практики та адаптує їх до національних умов. Впровадження системи пілотних аукціонів з розподілу квот підтримки виробників ВДЕ є важливим кроком у цьому напрямку. Цей механізм має забезпечити прозорість та конкурентність у галузі, стимулюючи при цьому зниження вартості “зеленої” електроенергії.

Проте успішна реалізація державної політики у сфері відновлюваної енергетики потребує вирішення низки системних викликів. Серед них – необхідність модернізації електричних мереж, розвиток систем накопичення енергії, забезпечення балансування енергосистеми. Особливої уваги потребує питання фінансування проектів ВДЕ в умовах обмежених бюджетних можливостей та високих ризиків для приватних інвесторів.

Важливим аспектом державної політики має стати підтримка локалізації виробництва обладнання для відновлюваної енергетики. Це дозволить не лише створити нові робочі місця та стимулювати економічний розвиток, але й зменшити залежність від імпорту технологій.
Затверджений Національний план дій передбачає реалізацію 38 конкретних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Важливо, що документ гармонізований з європейськими нормами та стандартами, що особливо актуально в контексті євроінтеграційних прагнень України.

Аналіз міжнародного досвіду та поточної ситуації в Україні дозволяє стверджувати, що успішна політика у сфері “зеленої” енергетики вимагає системного підходу та довгострокового бачення. Ключовими факторами успіху є стабільність регуляторного середовища, наявність ефективних механізмів фінансування та страхування проектів, розвиток необхідної інфраструктури та послідовна державна підтримка інновацій у галузі.
Сьогодні Україна має унікальну можливість не просто відновити свою енергетичну систему після руйнувань, спричинених війною, але й здійснити якісний перехід до більш сталої та екологічної моделі енергозабезпечення. Реалізація затвердженого Національного плану дій стане важливим кроком на цьому шляху, проте його успіх залежатиме від послідовності державної політики та ефективної взаємодії всіх зацікавлених сторін.

Консорціум громадських організацій (RePower Ukraine Charitable Foundation, Екоклуб, Екодія, Energy Act For Ukraine Foundation) реалізовує проєкт «Відновлювані джерела енергії для стійкої України», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату (BMWK). Для проєкту відібрано 16 пілотних громад. Благодійний фонд RePower Ukraine співпрацює з 4-ма громадами, а саме: Менська міська територіальна громада, Конотопська міська територіальна громада, Сосницька селищна територіальна громада, Кременчуцька міська територіальна громада. На 4-х об’єктах критичної інфраструктури цих громад будуть встановлені ВДЕ а саме сонячні електростанції, що дозволить працювати безперебійно. Проведено навчання для працівників об’єктів зі встановленими ВДЕ в кожній громаді.

Основною метою запропонованого проєкту є допомога українським громадам у створенні децентралізованих (розподілених) систем відновлюваної енергетики для власного виробництва та споживання. Проєкт також спрямований на підтримку та розвиток громадянського суспільства, яке сприяє енергетичному переходу та зменшенню впливу на навколишнє середовище та зміну клімату. Ці системи будуть впроваджені в різних громадських будівлях, таких як школи, лікарні, дитячі садки, будинки для людей похилого віку, а також на об’єктах критичної інфраструктури, таких як підприємства питного водопостачання або теплопостачання. Проєкт має на меті продемонструвати та розповісти про переваги та економічну доцільність цих систем, а також підтримати інвестиційну базу для розширення масштабів подібних підходів.

У рамках проєкту планується сприяти розвитку децентралізованих систем відновлюваної енергетики в українських громадах, інформувати про економічні та екологічні переваги цих енергетичних систем, встановити 16 СЕС у 16 громадах на об’єктах критичної інфраструктури, поширювати результати проєкту в інших громадах з метою розширення його впливу та підвищувати спроможність місцевих органів влади з впровадження проєктів у сфері ВДЕ.

Заплановано встановлення 4 децентралізованих систем ВДЕ: у Менській міській громаді – гібридна СЕС для лікарні потужністю 40,6 кВт, у Сосницькій селищній раді – гібридна СЕС для водоканалу потужністю 40,6 кВт, у Конотопській міській громаді – гібридна СЕС для лікарні потужністю 40,6 кВт, у Кременчуцькій міській громаді – мережева СЕС для лікарні потужністю 69,6 кВт. Також передбачається створення чотирьох відеороликів про процес будівництва та результати роботи ВДЕ, проведення навчання для працівників об’єктів зі встановленими ВДЕ в кожній громаді, проведення офлайн конференції за участі громад-учасниць, представників обласних адміністрацій та громадського сектору та розробка “Концепції переходу громади на ВДЕ до 2050 року” для кожної громади-партнера. Ці комплексні заходи спрямовані на стимулювання сталого розвитку та енергетичної незалежності українських громад.

В рамках проєкту «Відновлювані джерела енергії для стійкої України» що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату (BMWK).